- пожовтілий
- —————————————————————————————пожовті́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пожовтілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пожовтіти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
пожовтілий — [пожоуўт’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
пожовтілість — лості, ж. Абстр. ім. до пожовтілий … Український тлумачний словник
жовклий — а, е. Який зробився, став жовтим, який набув жовтого забарвлення; пожовтілий … Український тлумачний словник